ІCAMP 2010 у місті Львів

Вступне слово 

Про ICAMP 2010, що відбувся у місті Львів як такий, дізналася з інтернет-видання. Основними факторами, які переконали поїхати до Львова 27 листопада 2010, стали:

1. Власне, його назва "Інтернет-форум" та напрямки (про що було заявлено у назві), він мав би висвітлювати:  інтернет-маркетинг, електронний бізнес, blogcamp та технології.

2. Програма ICAMP, розподілена на 7 секцій. Мене, як журналіста, відразу зацікавила секція "інтернет-журналістика" . Для Аркадія актуальними виявилися потоки "Інтернет-бізнес" та "Інтернет для бізнесу".

3. Знижка за промокодом, на яку вдалося натрапити на одному з сайтів, і завдяки якій участь у форумі для нас знизилася на 60 гривень. 

4. І останнє, хоча 1.а - жага знань, нових цікавих знайомств та позитивних вражень!

 Підозрюю, що саме ми стали тими представниками з Рівного, які за інформацією організаторів були присутні серед переліку міст-учасників форуму на ICAMP 2010: Львів, Київ, Рівне. Квитки до Львова взяли на рейковий автобус Рівне-Львів, який вирушав о 06:40. Я недодивилася і вирішила, що потяг чомусь відправляється о 06:10 - довелося попити каву.

Зробили висновок, що формула стосовно поїздок залізницею "краще рано, аніж пізно", не така вже й погана. І інший - дивитися час відправлення на квитках повинні обоє, для певності. 

До слова, моя помилка стосовно часу відправлення на ICAMP у порівнянні з відповіддю однієї з організаторів форуму, яка відповідала за реєстрацію учасників, видалася мізерною. На запитання куди нам далі рухатися по прибутті до Львова з урахуванням виду транспорту "рейковий автобус", адміністратор сказала приблизно наступне:

 - Було б добре знати, через які автобусні зупинки проїжджає ваш автобус?

Після короткої паузи я пояснила організатору форуму, що:

  - Рейковий автобус прямує, взагалі-то по залізничному полотні!?...

Львів привітав наш сніжком, хоча і мокрим. Доки їхали до Українського католицького університету (місце проведення ICAMP 2010), вивчали за допомогою плакату у маршрутному таксі, як правильно розмовляти з водієм українською мовою. Для тих, то не знав, не "здача", а "решта", не на "астановці", а на зупинці, не два, а "за двох" і т. п. Перечитуючи повідомлення про ICAMP 2010 на твіттері, натрапила на відгук однієї з учасниць
 oxizhura Oksana Zhuravel
Львів - найбільше україномовне місто в світі #ICAMPLviv #icamp
Якщо пані зробила такий висновок з мови усіх присутніх того вечора, відразу ж їй заперечу. У залах університету серед 250 учасників у 95% розмов, на жаль, переважала російська.

Ближче до суті

Реєстрація у холі форуму ICAMP 2010 пройшла швидко і без проблем: показав квиток і бігом на секцію. До речі, добре що організатор зі Львова у наших мобільних з нею розмовах на організаційну тематику якось обмовилася, що квитки, надіслані електронною поштою, треба роздрукувати, а то б поїхали додому "задоволені".

Борис Потятиник, доктор філологічних наук, професор факультету журналістики Львівського національного університету розпочав свою доповідь на ICAMP 2010 за розкладом, об 10:00.

Потрапила я на неї під завершення виступу, тому почути встигла небагато. Пан Борис зауважив, що наразі відбувається процес деградації елітної преси. Для прикладу він навів британське видання "Daily Telegraph", яке почало розміщувати на своїх сторінках не зовсім коректні і не притаманні якісному рівню газети фотографії.

 - Поява таких фото у такому виданні свідчить про значний виток деградації елітних ЗМІ, а також про зменшення інтелектуальної читацької аудиторії загалом, - зауважив пан Потятиник. - Проаналізувавши інформацію, що подає нині CNN, побачимо те ж саме. Канал може тижнями популізувати пісні Майкла Джексона, забуваючи про свою місію - подачу якісних новин.

Блог як вид громадської журналістики, за критеріями оцінки пана Потятиника справжньою журналістикою назвати важко.

 - Існують окремі випадки, коли за одним блогером як за дісним журналістом слідкує чимала кількість аналітиків. Для прикладу назву блог Лесі Горобець з її інсайдерською подачею інформації з Верховної Ради. Якщо ж це блог, написаний мільйонами авторів соціальних мереж, сленг яких просто "жжот", про фаховий рівень подачі інформації у такому випадку говорити не доводиться.

Свою доповідь на ICAMP 2010 у славному місті Львів Борис Потятиник завершив риторичним запитанням:

 -  Де той фронтір між цивілізованою журналістикою та, як казали перші американські поселенці, "диким заходом", мені сказати важко?

Отар Довженко, відомий український журналіст, наступним перйняв естафету з медіаграмотності. Варто зазначити, що Отар Довженко в минулому працював редактором сайту "Телекритика", де і нині веде свою колонку та блог. Основне заняття пана Отара сьогодні - блогінг. У цій сфері журналіст вже має шість років досвіду.

 -  Блог - це перш за все полігон для обкатки ідей, місце для їхньої кристалізації, - розпочав на форумі ICAMP 2010 пан Отар. - Дуже часто особисто у мене траплялося, що після викладу ідеї у блог та її критики читачем у кінцевому результаті я від ідеї відмовлявся. Критика - це добре, значить вас почули, прочитали, відреагували. Зворотня реакція для блогу дуже важлива.

Деякі дописи у блог пан Отар за його словами тримає під замком, від близьких та рідних (посміхається).

 - Бували статті, після прочитання яких близьке оточення розпочинало свого роду доволі гострі "дискусії", які не завжди доречні для загального сімейного спокою. Тому я вирішив розмежовувати, що писати назагал, а що тримати "під замком"...Взагалі, коли ви займаєтеся громадянською журналістикою, зокрема блогінгом, варо бути готовим, що вас у будь-який момент можуть послати на три букви.

У своєму виступі на ICAMP 2010 у Львові пан Отар наголосив, що функції соціальних мереж та блогів не є однаковими:

 - Якщо у першому випадку ми висвітлюємо особисте життя, то основна мета другого - правдиво висвітлювати соціально значиму інформацію. Наведу вам приклад. Всі пам'ятають про епідемію "свинячого грипу", але мало хто знає, що інформація про розпилення дезинфікуючої речовини над містами України поширилася саме завдяки блогінгу. Автор просто пожартував. Однак мені було зовсім не смішно, коли таку ж абсурдну інформацію я почув від свого дільничого лікаря. Вважаю, що саморегуляція повинна стати головним правилом блогера.

Стрімкий розвиток блогерства в Україні пан  Отар вбачає у тиску на професійного журналіста і прогнозує подальший розмах цього виду громадської журналістики. У особистому інтерв'ю, яке мені вдалося взяти під час кави-перерви, на CAMP 2010, Отар Довженко поділився думками стосовно стану журналістики у місті Рівне та розвитку регіонального блогерства загалом. Про це - у моїх наступних блогах. Хочу хоча б онлайново перепросити пана Отара, що звернулася до нього "Отар Кучера". Таку помилку пояснюю своїм асоціативним мисленням, яке зіграло на момент інтерв'ю не досить вдалий жарт. Отож, перепрошую!

Зачарувала своєї доповіддю Галина Терещук, котра була запрошена на ICAMP 2010 у Львів як  представник радіо "Свобода".

 - Коли стало відомо, що зміннюється формат подачі репортажів, я та мої колеги були, відверто кажучи, шоковані. З традиційних журналістів нам запропонували перекваліфікуватися у медіажурналістів. До речі, знаю, що на Заході під час скорочення штатів працівників багатьох ЗМІ залишали лише медіаграмотних журналістів, - зауважила пані Галина. - Отож, окрім фахового написання тексту сучасний успішний журналіст мусить вміти робити супроводжуюче фото та відео матеріалу, а також подати інформацію під різними кутами зору. Разом з тим, усі без вийнятку журналісти мають дотримуватися професійно-етичного кодексу, який багато-хто сьогодні просто нівелює. Неможна заради рейтингу опускатися нижче плінтусу!
Вконтексті розмови на форумі ICAMP 2010 у місті Львів пані Галина розповіла про випадок з особистого життя, коли під час інтерв'ю у подарованій їй книзі виявила гроші.

 - Це мене настільки обурило та образило, що я навіть не стала читати ту книжку, а повага до людини, що я вбара у неї інтерв'ю, вмить зникла. Я просто автоматично зненавиділа цю пані.

У своїй доповіді журналіст радіо "Свобода" порадила взяти приклад із сусідніх кріїн.

 - У Словаччині ЗМІ утримують французи, у Польщі - німці, тому корупція в цих державах серед журналістів знижена до мінімуму. ЗМІ для їхніх власників є суто комерційним проектом. Такий досвід варто перейняти і нам. 

Відверто розчарувала доповідь Тараса Назарука, який виступав на ICAMP 2010 наступним, хоча студент-журналіст і попередив, що після Бориса Потятиника та Отара Довженка доповідати важко. Вцілому все у доповіді було логічно та пов'язано, окрім одного - тема не відповідала змісту. Замість того, аби розповісти, що таке український блогінг та хто такий український блогер (як і було заявлено у програмі), хлопець півгодини розповідав про блогінг польський. Підозрюю, що теза Тараса "Української блогосфери не існує" і є поясненням контексту виступу.

Слово до організаторів ICAMP 2010 : на мою думку, перед тим, як складати програму конференції, Ви повинні особисто переконатися, чи відповідає подана доповідачем інфоромація власне заявленій ним темі. Організатори повинні розуміти, що участь для звичайних учасників конференції не є безкоштовною, відповідно - час та кошти повинні бути витрачені з користю.
Підсумовуючи вище почуте, вирішила змінити секцію на "Інтернет-маркетинг". Доповідав Олексій Мась, керівник проектів "Українська банерна мережа", Infostore.org, Mail.ru, проводить тренінги по стартапах. Скажу чесно - сподобалося, дуже. Тема - "Побудова бренду в Інтернеті".
 - Багато українських магазинів сьогодні робить за принципом чукч з анекдоту: навечір картоплю закопав, а наранок викопав. Їсти то хочеться! Всі хочуть швидкого результату. Для того, щоб розкрутити бренд потрібен час.
Олексій Мась назвав на ICAMP формулу із трьох складових для побудови бренду:
1. Концентрація. 2. Енергія. 3. Свобода.
 - Під концентрацією варто розуміти, що ви власне за бренд? На якого споживача він розрахований: з середнім, низьким, високим рівнем достатку, які товари, послуги ви пропонуватимете і т.п. Для прикладу візьмемо інтернет-супермаркет "Розетка," який споживачі ідентифікують за зеленою горошиною. Він зосередився на продажу електротехніки. І інші магазини намагаюся займатися тим же, однак цю нішу вже заповнила "Rozetka". А от такий бренд як "Nokia", свою концентрацію дещо втратив, адже він випускає не лише мобільні телефони, за якими відомий у світі.
Сам Олексій Мась візуально концентрує увагу аудиторію на бренді "Олексій Мась" за допомогою червоної сорочки. Колір його сорочки на форумі ICAMP 2010 у місмі Львів був теж червоний.

 - Якось під час публічного виступу я був одягнений у жовту футболку. Так ті, хто не був присутній на події, але про неї знали, казали, що в залі не Олексій Мась, а хтось інший (посміхається).

Енеоргія за формулою пана Олексія включає в себе дві підскладові: а) любити всіх безкорисно і просто так, та б) вірити в себе.
 - Споживач знає, обманюєте ви його, чи ні, намагаєтеся видатися чимось чи кимось іншим, аніж є насправді. Тому найкраще бути чесним зі своїм клієнтом. Навіть по слогану стає зрозуміло, чесні Ви чи обманюєте. Наприклад, слоган "Інтернет-мультимаркет" говорить, що його власник хоче виділитися.

Третя складова - свобода, притаманна одиницям брендів. Так, за словами пана Олексія, та ж сама "Розетка" нею як бренд, не володіє. Проте їй цілком вистачає попередніх двох. Більш детально про складові бредну можна прочитати на офіційному сайті автора, зокрема у розділі "Дао бизнесмена". На конференції ICAMP 2010 Олексій Мась озвучив 33 складові, які допоможуть побудувати успішний бренд. Вони - теж на персональній сторінці в Інтернеті. За доповідь ставлю оцінку 5+.
Дуже хотіла послухати Ярослава Ажнюка. На жаль, встигла тільки під кінець. Із загального настрою аудиторії на ICAMP 2010 було очевидно, що доповідь сподобалася. Відкуки на Twitteri Ярослав отримав теж позитивні. Шкода, що не почула.


Як пройти в бібліотеку?
Після конференції перед тим, як їхати назад в Рівне, повинні були вирішити одне завдання. Як доїхати на потрібну вулицю, запитали в холі в адміністраторів. Врезультаті - зробили коло: пройшлися до зовсім іншої зупинки (як нам порадили), а потім назад таки проїхали біля будівлі Українського католицького університету, звідки стартували...Чи поїду на конференцію наступного року - не знаю, але враження від цьогорічного Icampу залишилися позитивні. Слово до організаторів ICAMP 2010, який пройшов у місті Львів : "дякую!" :)